Моє місто

Червоніє у парку калина,

Мов намисто вдягнула дівчина.

І шумлять понад Стиром тополі,

Що пророчать щасливу їй долю.

 

Я іду своїм красенем Луцьком

По бруківці, милуюся містом.

І хрести, що над Луцьким собором,

Нас освячують сонячним блиском.