У княжі часи улюбленою твариною був тур. У козацькі часи - кінь.  Часто символом України, твариною, що пов’язана з козацькою державою називають лелеку. Але найулюбленішими тваринними символами є птахи. Люди вважали, що навесні душі померлих в образі птахів повертаються на землю. А поскільки це душі померлих - то де їм місце? В раю. І повертаються вони восени в рай. Очевидно з цих двох слів утворилося "Вирій". А ключі від Вирію Бог доручив зозулі, - говориться в легенді. Відкриває зозуля ключами вирій, випускає птахів по черзі на землю. А іще Бог доручив зозулі кувати довгі роки життя людям. І у вирій вона повинна відлетіти раніше, щоб відкрити його для інших птахів. Тому не встигає вона висидіти пташенят і підкидає яйця в чужі гніздечка. Та як би там не було, про зозулю в Україні ніхто ніколи не говорив погано. У народних піснях її порівнювали з матір'ю, яка побивається за своїми дітьми, називали лагідно "зозуленькою-матінкою".

Або ж  лебеді-шипуни. Багато красивих , романтичних і трагічних історій пов’язано із цими птахами. Символом кохання і вірності є лебедина подружня пара, бо лебеді  є моногамними птахами і паруються на все життя.  В казках якщо злі чари і перетворюють людей на птахів, то обов'язково на красивих і великих, бо краса і велич в даному випадку – мірило людської душі. Дивуєшся, як вони неквапно і повільно плавають, вода навіть не сплесне, а залишається дзеркальною. Лебеді на воді і справді нагадують  своєю формою серце.

І  лелека теж може бути символом України. Його назвали на честь божества добра і кохання - Леля. Ну, а як відомо - від кохання народжуються діти. От і приносить їх у наші домівки лелека. Говорили колись, що Лель живе у душі доброї людини, а лелека мостить гніздо на подвір'ї добрих людей. Лелека є символом птаха, що за старовинними переказами в давній Україні-Русі символізувала Матір Славу - жіночий образ Святого Духа - покровительки України-Русі.

Символом туги за рідним краєм є журавель. Це щемливе відчуття, яке чути у курликанні журавлів, відчуває людина, коли вона далеко від Батьківщини.
"Журавлі кру, кру,

В чужині умру,

Доки море перелечу,

Крилонька зітру," – скільки туги викликають ці прості слова у серці кожного.

Голуб – символ   щирої любові, злагоди й ніжності. Для всього людства та й для українців це птах усеземної любові, птах миру. За переказами, душа людини по смерті перетворюється в голуба.Особливою любов'ю ці птахи користуються за те, що в час, коли Христос помирав, розп'ятий на хресті, й прийшли воїни, аби перебити його гомілки, голуби кричали: «Вмер! Вмер!»- і Христа залишили в спокої...Вважається, що хата, де водяться голуби, ніколи не знатиме пожежі. Як «Божа птиця», є символом чистоти і очищення, навіть жертовності. Його зображення часто застосовується в обрядово-ритуальному значенні, зокрема, фігурки голубів вишивають на рушниках і такими ж фігурками прикрашають весільний коровай. За багатьма повір'ями, голуба не можна ні вбивати, ні вживати в їжу, бо це - великий гріх, за яким не минути нещастя.

Не перелічити тих легенд, казок, пісень, віршів про дорогі і рідні нашому серцю символи. Вони відтворені у вишивках на сорочках, рушниках, вони у наших серцях…

                                                                                                                                                               Анастасія Маркевич, учениця 8-Г класу